розпускати

-а́ю, -а́єш, недок., розпусти́ти, -ущу́, -у́стиш, док., перех.

1) Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків. || Звільняти з роботи, служби. || Припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, виборного органу і т. ін.; ліквідувати. || Давати можливість розійтися, розбігтися, роз'їхатися в різні боки.

2) розм. Не перешкоджати текти. Розпускати сльози.

••

Розпуска́ти сли́ни (сли́нки) — а) починати плакати; б) розніжуватися від надмірного розчулення.

3) Широко, в усі боки розкидати, простягати, займаючи великий простір.

4) Послабляти, попускати, роблячи не туго затягнутим. || Давати можливість вільно спадати, не стягуючи, не скріплюючи (волосся і т. ін.). || Тягнучи нитку, розмотувати або розплітати що-небудь. || Розпорюючи шви, складки, робити просторішим (одяг).

••

Розпуска́ти губу́ — говорити багато неприємного.

Розпуска́ти ко́су — а) розплітати волосся; б) розм. Проводити першу шлюбну ніч.

5) Розвертати, розкривати, розгортати що-небудь згорнуте, складене. Розпускати листя. Розпускати пазурі.

6) перен. Послаблюючи вимогливість до кого-небудь, контроль за кимсь, дозволяти йому не стримуватися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін. Розпускати себе. Розпускати язика.

7) розм. Розсіювати, поширювати у навколишньому просторі.

8) Розповідати, повідомляти всім або багатьом. || Поширювати (чутки, новини, брехні і т. ін.). || рідко. Розповсюджувати для ознайомлення (книги, твори, видання і т. ін.).

9) розм. Перетворювати що-небудь на рідину; розплавляти, розтоплювати. || Розчиняти в рідині, розбавляти рідиною.

10) перев. док., безос., розм. Зробити важким для їзди, ходьби.

11) перев. док. Розтратити що-небудь марно.

••

Розпусти́ти за ві́тром — марно витратити.